Початкова школа, і особливо перший клас – непростий етап у житті кожної дитини. Школярі зустрічаються з масою нових завдань і неминуче роблять деякі помилки. Але багато можна уникнути або пом’якшити.
Промахи батьків маленьких учнів
- Відмова від контролю за ситуацією
Багато батьків схильні недооцінювати шкільні труднощі та водночас переоцінювати сили своєї дитини. Особливо часто це буває в сім’ях з тямущими дітьми, які виявляли великі успіхи у дошкільній підготовці. Мамам і татам здається, що коли їх малюк чудово читає, пише, вважає і навіть знає кілька фраз англійською, йому заздалегідь уготована роль відмінника.
Насправді школа — це не лише навчальні труднощі. Діти найчастіше «губляться» над матеріалі, а незвіданих їм ситуаціях. Що робити на уроці, якщо в портфелі не було потрібного підручника чи зошита? Що робити, якщо під час сніданку випадково відстав від класу? А якщо неправильно записано домашнє завдання? На тлі цих складнощів може з’явитися і академічна неуспішність. Тому батькам слід щодня розпитувати дитину про те, як пройшов її день у школі, допомагати їй у всіх починаннях і хоча б мінімально контролювати процес виконання домашніх завдань.
Також бажано спілкуватися з класним керівником, щоб знати основні моменти з його точки зору.
- Критика вчителів та керівництва школи
Учень повинен слухати і, що дуже важливо, поважати свого вчителя, а також пишатися своєю школою. Але іноді скептично налаштовані батьки не усвідомлюють, що вони постійно критикують дії вчителя та керівництва школи при дитині. Звичайно, малюк прислухається до слів членів сім’ї та сприймає їх близько до серця. Якщо він бачить, що мама чи тато не визнає авторитет класного керівника, він починає поводитися так само, що загрожує безліччю непотрібних проблем.
У випадку, коли ви дійсно не погоджуєтесь з вчинками педагогів, вирішуйте ці питання без присутності дитини або хоча б без різких негативних та емоційних оцінок.
- Нездоровий інтерес до оцінок
Ще одна типова помилка – культивувати оцінки, несвідомо чинячи тиск на дитину. Безумовно, батьки повинні контролювати навчальний процес, але на чільне місце необхідно ставити рівень знань і стосунки з однокласниками, а не позначки в щоденнику. Пильну увагу до успішності і особливо критика через погані оцінки призводять до того, що школяр панічно боїться підвести батьків і постійно перебуває у стресі. У таких умовах практично неможливо виходити задоволення від навчання. Тому цікавтеся у своєї дитини, як пройшов її день і що нової вона дізналася, але не починайте з порога розмову про оцінки.
- Допомога завжди та у всьому
Інша батьківська крайність — небажання побачити у своїй дитині самостійну особистість та зайве бажання «пощадити» малюка. Найчастіше це проявляється у побутових дрібницях, наприклад, не прибирати одяг у шафу після школи через «втому від уроків». В результаті дитина звикає до того, що вдома все роблять за неї. У деяких дітей такого плану практика поширюється на домашні завдання.
Важливо розуміти, що батьківська допомога полягає лише у спільному розборі пройденого матеріалу та поясненні, як підійти до того чи іншого завдання. Але робити уроки за дитину неприпустимо. Таке придушення самостійності може призвести до того, що в майбутньому у малюка так і не з’являться навички самоорганізації, через що на нього сипатимуться постійні докори від дорослих.
Виховуйте у дитині відповідальність та навички самоорганізації з перших днів у школі.
- Захоплення всебічним розвитком
Іноді дуже складно знайти золоту середину між всебічним творчим розвитком та явним навантаженням дитини додатковою освітою. Тут немає універсальної схеми і батьки повинні враховувати виключно індивідуальні особливості дитини. Наприклад, для деяких дітей заняття в музичній школі стають відпочинком від складної та нудної математики, а для деяких – справжньою мукою.
У гонитві за знаннями завжди спирайтеся на бажання та інтереси дитини. Якщо він активний і рухливий, навряд чи шаховий гурток стане вдалою ідеєю після 4-5 уроків. Крім того, не забувайте про правило вільного дня: у малюка має бути хоча б один будній день, не зайнятий секціями, заняттями з репетитором та гуртками.
Таким чином, дитині можна пом’якшити початок шкільного життя, але не варто знецінювати труднощі початку нового етапу, а також не варто батькам проживати цей період за нього, а треба просто допомагати йому.
