Дітей вже з дитинства потрібно вчити не довіряти незнайомим людям. Особливо у дошкільному та молодшому шкільному віці це дуже важливо навчити.
- По-перше, діти у цьому віці наївні: вони готові вважати знайомими людей, яких бачили лише кілька разів (продавця з магазину, сантехніка, водія автобуса тощо).
- По-друге, діти довірливі: вони готові повірити людям, які нагадують їм близьких (мімікою, зовнішністю, манерою говорити тощо).
- По-третє, вони легковірні — готові прийняти за чисту монету будь-яку небилицю, яку вигадає незнайомець.
Тому обов’язок батьків навчити дитину не довіряти незнайомим людям.
Як це зробити
- Людина, якій не можна довіряти — не тільки та, яку дитина не бачила раніше
Ця проста теза потрібно якнайчастіше повторювати дитині. Довіряти можна мамі та татові. Бабусі та дідусеві. Братам та сестрам. Ще кілька людей, яких ви вважаєте близькими. Більше нікому: ні сусідам, ні знайомим батьків. Важливо пояснити це дитині: якщо вона зустріне будь-яку людину одну, без батьків — вона не може довіряти їй. «Тільки з дозволу батьків» — ця фраза має стати центральною у лексиконі дитини. “Я нікуди не піду з вами, поки мені не дозволять батьки”, “Я візьму у вас ці цукерки, якщо мені дозволять батьки”. Закріпити результат можна за допомогою невеликого опитування. Щодня ставте малюкові просте запитання, наприклад: «Чи підеш ти кудись із нашою сусідкою Машею, якщо вона тебе покличе?». Повторюйте вправу до тих пір, поки не будете задоволені відповіддю.
- Людина, яку дитина не бачила раніше — небезпечна подвійно
Поясніть малюкові, що незнайомим людям не можна вірити за жодних умов. Навіть якщо до нього звернеться мила старенька, усміхнений і пристойно одягнений молодик або дитина його віку. Навчіть дитину відповідати на всі прохання незнайомців фразою: “Я не розмовляю з незнайомими”. Згадайте, що якщо людина почне наполягати, хапати її за руки і т. д., то немає нічого соромного в тому, щоб закричати на всю вулицю: «Допоможіть!».
- Бувають випадки, коли потрібно відмовити у допомозі
Ми навчаємо дітей бути добрими, співчутливими та чуйними. На жаль, ці шляхетні пориви хороші не завжди. Навчіть малюка поступатися місцем в автобусі людям похилого віку. Скажіть йому, що допомагати своїй бабусі на дачі це добре. Купити ліки в аптеці для рідного дідуся – це дуже добре.
Але при цьому поясніть, що в жодному разі не можна показувати дорогу, допомагати доносити сумки або виконувати будь-яку іншу послугу для незнайомців. Розкажіть, що допомагати тим, кого не знають, можуть лише дорослі, а він ще поки що маленький. Закріпити це правило можна за допомогою тієї ж вправи, яку ми розглянули у першому пункті.
- Обов’язковий список «НЕ»
Складіть список “НЕ” – перелік того, чого не можна робити в жодному разі. Список може виглядати так (ви можете доповнити або скоригувати його на свій розсуд):
- НЕ заходь у ліфт/під’їзд ні з ким, крім близьких родичів;
- НЕ реагуй на прохання незнайомців;
- НЕ бери нічого у незнайомих людей;
- НЕ затримуйся на вулиці до вечора;
- НЕ відчиняй двері тим, кого не знаєш
- НЕ бійся кликати на допомогу.
Цей список можна повісити у дитячій — нехай вона буде у дитини перед очима.
- Що дитина повинна пам’ятати завжди
Переконайтеся, що дитина пам’ятає телефони батьків, домашню адресу та екстрені номери.
- Не розміщуйте інформацію про дитину на увазі
Пам’ятайте, що діти довірливо ставляться до тих, хто звертається до них на ім’я. Не купуйте дитині іменні футболки та брелки. Вибирайте рюкзаки та ранці, в яких картка з адресою та ім’ям розташована всередині, а не зовні.
- Не бійтеся переборщити з батьківським контролем
Якщо дитина не відповідає на мобільний телефон, не соромтеся зателефонувати його друзям, вчителям і всім, хто може дати інформацію про нього. Зверніть увагу на гаджети – є різноманітні браслети, які допомагають батькам відстежувати розташування дітей.
Пам’ятайте — тільки у ваших силах навчити дитину основи власної безпеки.
